Підростаючій людині важливо навчитися відрізняти погане від хорошого, розуміти дійсні цінності. Слід пам’ятати, сама дитина не відчує всієї повноти спілкування із книгою, якщо поряд не буде дорослих наставників. Жоден комп’ютер не в змозі замінити любов і тепло батьків, що читають своїм малюкам.
Нерідко доводиться чути нарікання на те, що син або дочка не хоче читати. Дійсно, у наш час у друкарських видань існує немало конкурентів - телебачення, комп’ютер, відео. Але книга, як і раніше, необхідна, бо вона відкриває дитині світ, учить співчувати, радіти разом, а завдання дорослих – виховати та зміцнити в незрілій душі цю дорогоцінну здатність.
Культура спілкування з літературою закладається в сім’ї. Коли малюк часто бачить батьків із книгами, чує, як вони обмінюються враженнями про прочитане, радіють покупці цікавого видання, любов до друкарського слова виявляється у нього як природна необхідність.
Тому необхідно:
- починати читати вголос дитині з раннього віку;
- дарувати дитині книги;
- залишати друкарські видання скрізь, де малюк може їх побачити;
- читати один одному по черзі;
- визначити, які книжкові персонажі подобаються або не подобаються і чому;
- дозволяти синові або дочці самому вибирати книги в магазині або бібліотеці;
- не примушувати читати проти волі, краще запропонувати пограти в настільні ігри, пов’язані з читанням;
- збирати домашню дитячу бібліотеку;
- після перегляду художнього або мультиплікаційного фільму запропонувати прочитати книгу, казку, яку було покладено в основу;
- обов’язково слухати, як малюк читає сам, він повинен відчувати інтерес старших;
- читати дитині перед сном.
|