Ключі - підказки батькам на кожний день.

Мета : щоб дорослі побачили світ так , як бачать його діти ,- і навчилися в них бути щасливими і радісними.

Про кризу « важкого віку» вже сказано дуже багато , це одночасно нас лякає і втішає . З однієї сторони - ми боїмося цього страшного часу, а з іншого - всі труднощі і негаразди вважаються закономірними - це у всіх ніби так, значить, так і повинно бути. Насправді це вік не важчий і не легший. Він просто інший. А відповідно, і підхід до дитини, котра виросла , повинен бути іншим. І проблеми , котрі виникли прийдеться вирішувати дещо іншим способом.

Криза підліткового періоду - не головоломна проблема, а послідовний етап розвитку наших дітей. Коли пташка виростає, то вилітає із гнізда, тому що відчуває, що прийшов час. Коли виростає дитина , то теж відчуває свій час. Всі життєві формули ваша дитина раніше брала від нас батьків , в готовому вигляді , то тепер вони тільки заважають їй. І наша дитина поступово віддаляється від нас . Вона ніби проводить невидиму риску і дуже уважно охороняє її. Будь - яке нетактовне втручання в її справи викликає бурний протест. І чим сильніше ми, дорослі, будемо відновлювати минулі взаємостосунки, тим більше дитина буде віддалятися від нас. Таке відчуження - це не неминуче зло, а  нормальний етап росту, явище тимчасове . Колись ваша дитина надягала на себе штанці і кричала «Я сам!» і навчалася натягати штанці. Вона заперечувала вашу допомогу і , по суті, була права. Тепер ваша дитина «приміряє» на себе нову особистість. Їй прийдеться вирішувати свої проблеми, самій проявляти свою ініціативу і самій справлятися зі з розчаруваннями, нести відповідальність за свої вчинки , знаходити опору в самому собі , набувати досвід подолання життєвих труднощів.

Але, на жаль, не ви для нього сьогодні головний авторитет.

Авторитет для нього - це його ровесники. Всі підлітки буквально зациклені на своїх компаніях. Нам ці тусовки здаються безглуздими : снування по вулицях, перекидання безтолковими фразами, сміх незрозуміло з чого. Але це непроста трата часу, В компаніях з ровесниками юна людина починає краще розуміти сама себе , свої почуття і своє місце в соціумі.

Це дуже ризиковий час . Привабливого дуже багато , а життєвий досвід ще дуже малий. Тому дитина може дуже сильно помилитися, обираючи собі приятелів і розваги. І тільки тоді , коли , коли ваш син чи ваша донька вам буде довіряти, ви будете в курсі того , що з ними відбувається, і  при великій необхідності ви зможете втрутитися.

Тому зараз, коли ваша дитина знаходиться в такому нетерплячому віці, батькам потрібно зробити все необхідне, щоб зберегти контакт.

Вам потрібно створити такі взаємостосунки, коли вона зможе і матиме право відкрито проявляти свої почуття і думки.

Хто такий підліток? Підліток - це той, хто підріс (до - ріс, ви - ріс).

Проблем буде набагато менше, коли ми, дорослі,  будемо користуватися  п’ятьма простими  правилами.

Правило № 1.

Приймайте дитину такою, якою вона є.

Навіть, якщо в глибині душі ви впевнені, що ви знаєте краще( а батьки знають завжди краще), то нагадуємо, що наші діти живуть в інший час, котрий ставить до людини інші вимоги. Наш досвід їм часто не підходить. У них свій шлях, і вони не повинні користуватись нашим трафаретом і нашими правилами.( Якщо дитина хоче танцювати реп, то нехай танцює; значить бальний танець , котрий подобається нам, їй не підходить.)

Правило № 2

Постарайтесь зрозуміти, що з нею відбувається, тоді ви зможете з нею знайти спільну мову.

Підлітки нам завжди сигналізують про свої проблеми. Ми можемо образитися на свою дитину за неуважність, відсторонення; але набагато краще прийняти цей сигнал до роздумів, розшифрувати його зреагувати і на нього правильно. Різкі перепади настрою , емоційна нестабільність, нестриманість - характерна особливість підліткового віку, але вона не повинна зашкалювати. Постійно пригнічений стан говорить про те, що у вашої дитини депресія, що у неї є такі проблеми, з якими вона не може справитися сама.

Велике бажання робити все навпаки прочитайте як сигнал для себе : чи не сильно ви насідаєте ви на юну особистість? Закриті двері, ( в свою кімнату ) навушники, голосна музика, валяння на ліжку - це бажання подумати про щось своє, або розслабитися, коли є негативні емоції ( а може ваша надокучлива увага ) вже « дістали».

Грубість, агресія, гра в мовчанку , кругова оборона говорять про те, що ви втрачаєте довіру. А , можливо, й інше: ви дуже часто звинувачували свою дитину й попрікали її, а тепер її пригнічує почуття вини.

Попрікання, сльози, вереди читайте як «зрозумій мене»!Втеча з дому - серйозний крок, бажання повернути минуле, той час, коли було все добре. Брехливість, скритність, замкнутість, гра в мовчанку, показний гнів і показне каяття  сигналізують нам про те,що наше прекрасне створіння  навчилося вами маніпулювати.

А от ,,якщо ваша дитина дає постійно вам обіцянки  і порушує їх, якщо постійно ігнорує ваші прохання порушує ваші заборони, знайте,  що ви втратили необхідну долю контролю над своєю дитиною. Взагалі несимпатична поведінка дитини частіше від усього є закликом про допомогу, знаком того, що дитина заплуталась.

Дух протиріччя, бажання настояти на своєму, нав’язати свою точку зору, підкреслене небажання слухати ваші поради(« все одно ви мене не розумієте!»- це не просто вереди. Це бажання самоствердитися. Підліток впевнений, що все, що з ним відбувається, - це унікально і ніколи не відбувалося ні з ким.(« Хіба моя мама може зрозуміти, що таке кохання»- каже дівчина - підліток.)

Правило №3

Підтримуйте в дитини все найкраще, що в неї є. Акцентуйте увагу не на «мінусах», а на «плюсах».Для того, щоб дитина захотіла бути хорошою, то їй потрібно знати, за що її цінують.

В цьому віці самооцінка підлітка дуже низька: вони копаються в собі, критикують, приписують собі масу недоліків і гріхів.(Перш ніж покричати на дитину за двійку, похваліть дитину за те, як вона гарно поприбирала в кімнаті чи помила посуд.)

Від нас дорослих вони чекають розуміння , а не засудження.

Правило №4

Допомагайте їм зрозуміти помилки і виправити їх. Завжди засуджувати і критикувати - вірний шлях відштовхнути від себе дитину від себе. Будь - яка критика повинна бути конструктивною. Можна і потрібно вказувати на помилки, але потрібно при цьому показати, як їх можна виправити. « На помилках навчаються» - це не просто лозунг, підліток дійсно повинен навчитися аналізувати, робити висновки, виправляти (в межах можливого) свої помилки, щоб не повторювати їх знову і знову.

Правило № 5 Визнайте право дитини на свою думку, свої пристрасті, смаки, навіть, якщо вони дуже сильно відрізняються від ваших.

Головна пристрасть - ровесники, своя компанія. Його тягне до таких, як він сам , своя компанія має свої пізнавальні знаки, і їх треба враховувати, щоб не прийняли тебе за чужинця. Привернути до себе увагу - це « круто, прикольно» для підлітка так само, як для нас, дорослих, кар’єрний зріст, фінансові досягнення.
            Іще одна причина «інакодумання»:одягнені  відповідно до своїх уявлень про моду, підлітки відчувають себе спокійніше і впевненіше, це щит, який прикриває їхні незахищені душі.

Природа заборон

Слово «ні» надзвичайно підступне, воно має дуже цікаву властивість. Це слово або пролітає поза слухом дитини, або навпаки, дитина сприймає наше «ні» як прямий наказ - і не робить того , про що просить дорослий.

Діти взагалі чують не те , що ми маємо на увазі. І в першу чергу це відноситься до негативних висловлювань. Адже і наша психіка сприймає їх в штики. Інколи достатньо змінити побудовані фрази - і щезає маса непорозумінь і неприємностей, пов’язаних з забуванням, з непослухом.

 Для наочності приведена таблиця, в котрій розміщені  висловлювання в залежності від віку дитини( і виникаючих проблем) .

Як можна заборонити не забороняючи

Частіше від усього діти ведуть себе неправильно не тому, що хочуть насолити, а просто тому, що вони діти .І світ вони бачать інакше, і пам'ять у них працює по - іншому, і, в кінці - кінців, вони інші. Якщо ви пам’ятаєте про це і вірите, що ваша дитина - Дуже Хороша Дитина, це відобразиться і в ваших словах, і в інтонації - підтекстом.

Навіть зараз, в цю хвилину він не такий, але ви бачите в ньому найкраще і робите акцент на цьому - тоді йому насправді захочеться бути таким. Якщо ж ви так не вважаєте - це теж відобразиться в вашому голосі, і в словах. І тоді дитина зробить висновок : навіщо старатися? Я все одно поганий? Це якраз та планка в висоту: котра опущена дуже низько, вона не дає можливості тренуватися и вдосконалювати свою майстерність.